Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний.
Завзятіший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців.
Осмалених, як гиря, ланців.
П'ятами з Трої накивав.
Він швидко поробивши човни.
На сине море поспускав.
Троянців насаджавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка.
Розкудкудакала. як квочка.
Енея не любила — страх;
Давно уже вона хотіла,
Щоб його душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.
| 
